Виступ на радіо та публікація в газеті "Голос Гуляйпілля" "Психологія здоров'я"
Психологія здоров’я
Тіло не хворіє окремо
і незалежно від душі
Сократ
"В здоровом теле - здоровый дух"
Зв'язок між тілесним і психічним началами людини помічено і вивчається протягом кількох століть. На сьогоднішній день виявилося очевидним, що багато захворювань, включаючи хвороби органічного характеру, у великій мірі зумовлені впливом психологічних чинників. Такий підхід корисний тим, що він відкриває новий шлях до вивчення причин захворювань, а, значить, і нові методи їх лікування та профілактики.
Дуже часто до психолога звертаються люди, з соматичними захворюваннями: проблеми з серцем, гіпертонія, головні болі і т.д. Приходять люди, яким не змогла допомогти ні традиційна медицина, ні бабки ні ворожки. Лікарі зазвичай починають обстежувати пацієнта і не знаходять серйозних відхилень, розуміють, що, можливо, причина хвороби має психологічні корені. Медики про цей зв'язок знають, більше того, можуть дати первинні рекомендації з області психології і роблять це грамотно і правильно. Нам же треба, щоб біль відразу пройшла. Виписав ліки, ліки не допомогли – думаємо, що лікар не компетентний, а самі працювати над собою не хочемо. Тоді люди кажуть, що всі хвороби від нервів. І спокійнісінько продовжують хворіти! У сенсі - п'ють таблетки, скаржаться на своє нервове життя і більше нічого не роблять! За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, «хвороб від нервів»...всього лише 85%. Тож якщо людина дасть собі можливість зрозуміти, що відбувається, і зважиться на якісь зміни у своєму житті, то енергія цих почуттів буде витрачена на конструктивні дії по здійсненню необхідних змін. А якщо ні? Куди в такому випадку діватися почуттям?Якщо людина пригнічує свої почуття напругою, утворюються затиски, створюється протидія у тілі. Природа наділила нас п'ятьма базовими емоціями: страх, тривога, смуток, гнів і радість. Неможливо назвати їх негативними і позитивними, всі емоції нам необхідні для виживання і самозбереження. В основу механізму придушення емоцій закладений стійкий конфлікт між інстинктивними потребами людини і фруструючим впливом зовнішнього (соціального) світу. Захисний механізм, який став хронічним, правильніше було б назвати панциром, неминуче знижує загальну психічну мобільність людини, стає основою невротичних симптомів, які мають самі безпосередні тілесні прояви.
Безумовно всі ми відчуваємо стресові впливи постійно протягом всього життя. Стрес це нормальний стан ситуації з якою ми стикаємося. Реакція на стрес у нас абсолютно різна, але в будь-якому випадку при стресі виникає готовність до чогось, готовність до якоїсь дії.
Організм мобілізується до фізичного напруження.
Але найчастіше ті стресові ситуації, які відбуваються з нами в повсякденному житті, не закінчуються ніякою дією. Ми просто сидимо на дивані і переживаємо з приводу того, що нас хтось образив. Виходить як би “робота вхолосту”, організм готовий до дії, ми цієї дії не здійснюємо. Через якийсь - то час мозок розуміє, що ніякої дії не буде. - Відбій! Ми знову починаємо думати, що щось недобре, а раптом в мене будуть неприємності і ... знову: на старт! увага! І ось ці ось “на старт! увага!” відбуваються у тривожної людини по кілька разів на день. У результаті збивається те, що називається саморегуляцією. І починаються функціональні розлади. У людини починає стрибати артеріальний тиск. Ну не розуміє організм, що потрібно робити взагалі: знижувати тиск, підвищувати тиск, будемо наступати будемо відступати. Починаються головні болі. М'язи напружені, особливо верхньої частини спини і шиї. Це зрозуміло, тому що якщо людині загрожує небезпека, що вона робить в першу чергу? Піднімає плечі і намагається сховати голову.
Це - неусвідомлені речі, ми не відстежуємо ці дії, але в результаті виникає біль напруги. Людина вже не може знайти, від чого у неї щось болить.
І тут ми підходимо до дуже важливого з точки зору тих самих хвороб, які «від нервів», моменту. Справа в тому, що такого роду болячки, як правило, відвідують саме тих людей, які не надто люблять у самих собі розбиратися. Тобто коли людина готова зізнаватися собі в тому, що у неї всередині щось не так, і з цим розбиратися, то у його організму не виникає необхідності розбиратися з цим за неї.
Так, вченими доведено безліч явних і прихованих закономірностей взаємодії психічного вмісту та виникнення тілесних хвороб. Доктор Карл Симонтон, який зробив суттєвий внесок у розуміння психологічних аспектів захворювань, американський психотерапевт доктор Лоренс Ле Шан, що працює з онкологічними хворими 35 років, дають наступну характеристику особистості онкологічного хворого: у такої людини значно підвищена тривожність, низька стресостійкість, низька адаптивність до умов мінливого світу, нездатність виражати гнів, особливо з метою самозахисту; значно розвинена тенденція затаювати образу і нездатність її вибачати, почуття жалості до себе; відсутність здатності до реалізації своєї волі, брак впевненості у собі, нездатність покладатися на себе, свої можливості, така людина часто відчуває напруженість у відносинах з одним або обома батьками, переживає важку емоційну втрату, на яку вона реагує почуттям безпорадності, безнадійності, пригніченості, прагненням до ізоляції.
Дитячі застуди також можуть мати психологічні причини. Як отримати мамину увагу і турботу у великих кількостях? Захворіти! Щодо інших захворювань, то відомо, що гнів руйнує печінку та сприяє хворобі очей. Хвороби нирок і зубів є наслідком страху. Якщо заболіло горло, то, можливо, ви відчуваєте нездатність або неможливість виразити себе, свою думку, стримуєтесь від якихось ( наприклад, грубих) слів; відчуваєте гнів від того, що не можете впоратися з якої ситуацією. Алергія означає, що треба поміркувати про те, кого чи що ви “не переносите”, є пригнічений протест проти чогось, який не маєте можливості висловити. Безсоння має причиною страх, недовіру до життєвого процесу. "Нежить" - пригнічена жалість до себе, або тривала ситуація "всі проти мене" і нездатність впоратися з цим. Травна система, кишківник – нездібність перетравлювати події і очищатися від зайвих емоцій. Серце - емоційні проблеми, дефіцит радості, напруга, стрес. На емоційні потрясіння серце реагує зміною ритму. Наприклад, накопичені пригнічені образи блокують грудну клітку, сприяють формуванню хронічного бронхіту, "покашлювання", які не мають інфекційної природи. Адже недарма бронхіальна астма є класичним психосоматичних захворюванням! Також - захворювання печінки (неінфекційної природи), адже печінка є "органом-архівом" пережитих образи і гніву. Діагноз "Дискінезія жовчовивідних шляхів" з'явився в медичному лексиконі в останні роки, а до цього існувало поняття "невроз жовчного міхура"...Судинні розлади властиві людям закріпаченим, делікатним і сором'язливим. Підвищений артеріальний тиск характеризується тривожністю чи стримуваним почуттям гніву. Підшлункова залоза - це орган, що реагує на тривогу і занепокоєння, а цукровий діабет входить в "золоту сімку" класичних стресових хвороб. Найвразливіші органи, що реагують на страхи і побоювання - нирки, кишечник, сечовий міхур. Особливий акцент хочеться зробити на області малого тазу, особливо у жінок. Тільки уявіть, для якої кількості почуттів ця зона тіла є "архівом" страхів, а які переживали тілесні відчуття, пов'язані з гінекологічними втручаннями, пологами. А яка кількість образ і розчарувань пов'язано з психологічними партнерами, чоловіками!
Мудрі лікарі в останні роки почали надсилати такого роду пацієнтів до тих, до кого і слід, - до психотерапевтів і психологів. Тільки ж не всякий піде! Одна справа - самому зізнатися собі, що в сім'ї щось не в порядку або радість кудись з життя випарувалася, і тоді вже піти до психолога за власним мужнім рішенням. І зовсім інша - повірити комусь, хай навіть і лікареві, що в мене щось не в порядку в душі, а не в тілі. Я-то цього не помічаю, у мене щось живіт (серце) болить!
Отже, слідуючий висновок: набагато частіше хворіють ті люди, які не вважають за потрібне вирішувати свої особисті проблеми. Якщо говорити науковою мовою, то брак рефлексії створює схильність до психосоматичних захворювань.
Неправильно захищаючись від сильних негативних вражень, ми позбавляємо себе сильних позитивних вражень.
Депресія буде розсіюватися, якщо людина в стані відчувати й висловлювати справжні почуття. Будь-яке вираження вируючих емоцій полегшує або навіть знімає напругу.
З усього цього випливає черговий важливий висновок: щоб жити здоровим, потрібно знати і розуміти власні почуття. Іншими словами, рефлексуючій людині потрібно вміти ставити собі запитання: «Що я зараз відчуваю?», «Що я відчуваю до ...?», «Що я відчуваю, коли думаю про ...?» - І, звичайно ж, вміти на них відповідати.
Ось тут - то і потрібна допомога психолога або психотерапевта.
На початку ХІХ ст. відомий лікар М.Я. Мудров, приділяючи велику увагу психічному життю хворого і психогенним факторам захворювання, вимагав застосування психотерапії. Він писав: «Знаючи взаємні один щодо одного дії душі і тіла, вважаю своїм обов’язком попередити, що є і душевні ліки, які лікують тіло».
Насправді, сама людина не завжди може н справитися з ситуацією, бо справді не знає, чому це так, не визначить тієї травмуючої ситуації, що призводить до хвороби.
У цьому випадку психолог, навчений фахівець є провідником між людиною і його почуттями.
Що можна зробити в цій ситуації? Почати з того, що можна написати лист своєму тілу. Для початку намалюйте себе (тіло) вигляд спереду і вигляд ззаду.
- Напишіть 5 епітетів тілу. Яке воно? (Хороших епітетів, позитивних)
- Окресліть улюблені і нелюбимі частини тіла.
- Напишіть, що у вас від кого (мами, тата, бабусі, дідуся) - в цьому випадку ще можна відстежити родинні симпатії та антипатії.
- Які почуття у вас викликає ця частина тіла (талію шкода була, ніс радує, волоссям пишаюся, нігті досада)
- Що б ви хотіли сказати своєму тілу.
І напишіть листа своєму тілу, в якому можна детально написати як ви не могли подбати про нього, як ви тепер будете це робити ... Витратьте на себе всього одну годину і ви побачите як ваше тіло відповість вам взаємністю. Якщо хочеться-поплачте, якщо захочеться - посмійтеся. Може вам захочеться потанцювати - потанцюйте або погладити себе-погладьте.
Занурюючись у медитації чи просто візуалізації у своє тіло, ми знаходимо джерела тілесного дискомфорту або ділянки тіла, які важко відчути. Потім подумки намагаємося їх "оживити"; прислухаємося до почуттів і подій, які згадуються, працюємо з отриманим матеріалом. Тілесні відчуття мають властивість досить легко переходити з розряду неусвідомлюваних (не відчутних, в даному випадку) в усвідомлювані.
Таким чином, тілесні недуги є матеріальним проявом психологічних проблем людини. Взаємозв'язок тіла і психіки очевидний! А тому, впливаючи на тілесні прояви психологічних проблем можна надати допомогу при психосоматичних захворюваннях.
Емоційне здоров'я - це здатність приймати дійсність такою, яка вона є, і не втікати від неї геть. Підводячи підсумки, хочу сказати, що єдиний дієвий спосіб змінити своє життя на краще - працювати над собою (а не над іншими).
Бажаю вам психологічного та фізичного здоров’я, щастя!
Література
1. Кулаков С. Основы психосоматики. - СПб.: Речь, 2003. -288с.
2. Психологические причины болезней. - http://www.akviloncenter.ru/medicine/psy_rja.htm
3. Тополянский В.Д., Струковская М.В. Психосоматические расстройства. М, 1986.
4. Хей Л.. “Как исцелить свою жизнь”. М, 1993.
Немає коментарів:
Дописати коментар